ВУЖ, ЖА,

Вуж, жа, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 259.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВУЖІВ, ЖЕВА, ВЕ →← ВУДОК, ДКА,

T: 93